1. Словник української мови у 20 томах

відпочиватися

ВІДПОЧИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос.

Про обставини відпочинку, про наявність бажання відпочивати.

Він теж привітався до неї, запитав, як їй відпочивалося (Л. Смілянський);

А за вікном їхнього затишного будиночку садок .. У цьому садку мені солодко й відпочивалось (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпочиватися — відпочива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпочиватися — ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯ безос., ВІДДИХА́ТИ розм., ВІДДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ОПОЧИВА́ТИ заст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИ розм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ПРИПОЧИВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  3. відпочиватися — ВІДПОЧИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос. Те саме, що відпочива́ти. Він теж привітався до неї, запитав, як їй відпочивалося (Сміл., Сад, 1952, 155). Словник української мови в 11 томах