відпочилий

ВІДПОЧИ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до відпочи́ти.

Позапрягали [чумаки] відпочилих за ніч волів (З. Тулуб);

Я з захватом дивлюся на кремезну статуру дядька Євлантія, на його батіг, свиту, з повагою спостерігаю, як він вправно підганяє відпочилі, нагодовані конячки (Б. Антоненко-Давидович);

Його [Бурдика] одпочилий від метушні погляд зразу помітив в кіосках на річковому вокзалі кілька нових типів імпортного лимонаду в великих, не бачених досі пляшках (В. Діброва).