1. Словник української мови в 11 томах

відпочилий

ВІДПОЧИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до відпочи́ти 1.

Позапрягали [чумаки] відпочилих за ніч волів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 385).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпочилий — відпочи́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відпочилий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до відпочити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпочилий — ВІДПОЧИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до відпочи́ти. Позапрягали [чумаки] відпочилих за ніч волів (З. Тулуб); Я з захватом дивлюся на кремезну статуру дядька Євлантія, на його батіг, свиту, з повагою спостерігаю, як він вправно підганяє відпочилі... Словник української мови у 20 томах