1. Словник української мови у 20 томах

відрадісно

ВІДРА́ДІСНО, рідко.

Присл. до відра́дісний.

– Спасибі! – відмовив одрадісно він (М. Старицький);

А над всім розлягався щебет соловйовий: десь так близько, в гущавині, соловей співав так голосно, так відрадісно (Олена Пчілка);

// у знач. пред.

Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрадісно — відра́дісно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. відрадісно — рідко. Присл. до відрадісний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відрадісно — ВІДРА́ДІСНО, рідко. Присл. до відра́дісний. — Спасибі! — відмовив одрадісно він (Стар., Поет. тв., 1958, 225); // у знач. присудк. сл. Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно (Вовчок, I, 1955, 183). Словник української мови в 11 томах
  4. відрадісно — Відрадісно нар. Отрадно; радостно, весело. Що то молоді літа золоті людям! Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно. МВ. ІІ. 79. Словник української мови Грінченка