відрадісний
ВІДРА́ДІСНИЙ, а, е, рідко.
Який сповнює відрадою, радістю.
[Антось:] О, чарівні, відрадісні часи! Чи ж вернетесь, чи відлетіли в вирій? (М. Старицький);
Іде весна одрадісна. Зелений шум кругом встає (І. Манжура);
– Ні спочинку немає, ні єдиної одрадісної хвилини (Панас Мирний);
Де взять відрадісних пісень? Круг мене мертве царство суші... (П. Грабовський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відрадісний — відра́дісний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- відрадісний — -а, -е, рідко. Який сповнює відрадою, радістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відрадісний — хохл. (отрадний) радісний Словник чужослів Павло Штепа
- відрадісний — ВІДРА́ДІСНИЙ, а, е, рідко. Який сповнює відрадою, радістю. — Ні спочинку немає, ні єдиної одрадісної хвилини (Мирний, III, 1954, 14); Іде весна одрадісна. Зелений шум кругом встає (Манж., Вибр., 1955, 38); Де взять відрадісних пісень? Круг мене мертве царство суші… (Граб., І, 1959, 189). Словник української мови в 11 томах
- відрадісний — Відрадісний, -а, -е Отрадный, радостный. Ой як же мені веселому бути, веселому, одрадосному. Мет. 71. Мені ви світ одрадісний зробили. К. ПС. 59. Словник української мови Грінченка