1. Словник української мови в 11 томах

відрадісний

ВІДРА́ДІСНИЙ, а, е, рідко. Який сповнює відрадою, радістю.

— Ні спочинку немає, ні єдиної одрадісної хвилини (Мирний, III, 1954, 14);

Іде весна одрадісна. Зелений шум кругом встає (Манж., Вибр., 1955, 38);

Де взять відрадісних пісень? Круг мене мертве царство суші… (Граб., І, 1959, 189).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрадісний — відра́дісний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. відрадісний — -а, -е, рідко. Який сповнює відрадою, радістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відрадісний — хохл. (отрадний) радісний Словник чужослів Павло Штепа
  4. відрадісний — ВІДРА́ДІСНИЙ, а, е, рідко. Який сповнює відрадою, радістю. [Антось:] О, чарівні, відрадісні часи! Чи ж вернетесь, чи відлетіли в вирій? (М. Старицький); Іде весна одрадісна. Зелений шум кругом встає (І. Словник української мови у 20 томах
  5. відрадісний — Відрадісний, -а, -е Отрадный, радостный. Ой як же мені веселому бути, веселому, одрадосному. Мет. 71. Мені ви світ одрадісний зробили. К. ПС. 59. Словник української мови Грінченка