відранку

ВІДРА́НКУ, присл.

Те саме, що відра́ння.

Нічого, власне, страшного нема, я просто трохи знервувався і... голодний. Я відранку нічого не їв (В. Винниченко);

Відранку бригада висотників оглядала дахи будинків, яким шквальний вітер заподіяв шкоди (з газ.).