відрана

ВІДРА́НА, присл.

Те саме, що відра́ння.

– Мамо, моя бідна мамо, чого ти сюди йшла між тих звірюк? Відрана за тобою шукаю усюди... (А. Чайковський);

Відрана він [ворон] сидів настовбурчившись на гребні [гребені] хлівця (В. Дрозд);

Прийшов на ту річку відрана, .. хотілося мені самоти (Валерій Шевчук).