відрахування

ВІДРАХУВА́ННЯ, я, с.

1. тільки одн. Дія за знач. відрахува́ти.

Причини відрахувань у протоколах педагогічних зборів семінарій наводилися найрізноманітніші: “за власним бажанням”, “за неуспішність”, “негідна поведінка” тощо (з наук.-попул. літ.);

З глибини народу .. ринув потік заяв про добровільне відрахування своїх заощаджень на літаки й танкові колони (П. Тичина);

Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві (з мови документів).

2. Відрахована сума.

Відрахування із заробітної плати не можуть перевищувати 20 % заробітної плати (з мови документів);

На рівні підприємств до власних коштів належать амортизаційні відрахування та чистий прибуток, а до залучених – кредити банків, емісія акцій (із журн.);

// Кошти цільового призначення, які скеровуються до бюджету та державних спеціальних фондів.

Відрахування на особливі потреби здійснюються зі спеціальних фондів (з наук.-попул. літ.).

△ (1) Валю́тні відрахува́ння – частина валютних коштів підприємства, яку воно має перераховувати в державний валютний фонд.

Кошти фонду валютних відрахувань підприємства вилученню не підлягають і можуть накопичуватися для використання у наступні роки (з мови документів).