1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відрахування

відрахува́ння

-я, с.

1》 тільки одн. Дія за знач. відрахувати.

2》 Відрахована сума.

|| Кошти цільового призначення, які скеровуються до бюджету та державних спеціальних фондів. Відрахування на соціальні потреби.

Амортизаційні відрахування — грошовий вираз розміру амортизації основних фондів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрахування — відрахува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відрахування — ВІДРАХУВА́ННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відрахува́ти. Причини відрахувань у протоколах педагогічних зборів семінарій наводилися найрізноманітніші: “за власним бажанням”, “за неуспішність”, “негідна поведінка” тощо (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. відрахування — (англ. deduction) фінансові операції, що полягають у визначенні грошових сум і в перерахунку їх з одного рахунка на інший. В. амортизаційні виражають частину вартості основних фондів, яка перенесена на вироблену продукцію. Економічний словник
  4. відрахування — ВІДРАХУВА́ННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відрахува́ти. З глибини народу.. до партії ринув потік заяв про добровільне відрахування своїх заощаджень на літаки й танкові колони (Тич., ІІІ, 1957, 278). 2. Відрахована сума. Словник української мови в 11 томах
  5. відрахування — рос. отчисления різноманітні платежі, витрати, які здійснює підприємство, фірма (напр., В. на соціальне страхування, В. від прибутку в резервний фонд, В. на освіту тощо). Eкономічна енциклопедія