відривчастість
ВІДРИ́ВЧАСТІСТЬ, тості, ж., рідко.
Властивість за знач. відри́вчастий.
Моріса Равеля не так легко слухати (дисонанси, аритмічність, відривчастість, нелінійний характер музики) (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відривчастість — відри́вчастість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- відривчастість — -тості, ж. Абстр. ім. до відривчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відривчастість — ВІДРИ́ВЧАСТІСТЬ, тості, ж., рідко. Властивість за знач. відри́вчастий. Словник української мови в 11 томах