1. Словник української мови у 20 томах

відробок

ВІДРО́БОК, бку, ч., розм.

Те саме, що відробі́ток.

За гроші не наймає пан поля, а все на відробок (Сл. Гр.);

– Добре то їм говорити, коли ж моє все йде на відробок (Леся Українка);

Легко кинути сумнів у самотню душу селянина, особливо коли він гнеться в куркульському дворі, просячи за відробок худобу чи миску муки (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відробок — відро́бок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. відробок — -бку, ч. Те саме, що відробіток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відробок — ВІДРО́БОК, бку, ч. Те саме, що відробі́ток. За гроші не наймає пан поля, а все на відробок (Сл. Гр.); — Добре то їм говорити, коли ж моє все йде на відробок (Л. Укр., III, 1952, 642). Словник української мови в 11 томах
  4. відробок — Відробок, -бку м. Отработокъ. За гроші не наймає пан поля, а все на відробок. Литин. у. Словник української мови Грінченка