відродженець

ВІДРО́ДЖЕНЕЦЬ, нця, ч., розм.

Представник руху відродження.

Водосвятський знов, мабуть, уже утретє запрошував мене на зібрання відродженців, власне, на комітет (В. Винниченко);

Нових відродженців, як судитиметься їм появитися ще раз, дивуватиме скромність, з якою Є. Сверстюк сам визначив себе “невеликою, але поки що живою постаттю” в культурному процесі свого часу (із журн.).