1. Словник української мови у 20 томах

відрятувати

ВІДРЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, розм.

Те саме, що врятува́ти.

Ніхто мене не одрятує.., – говорила Мокрієвська (І. Нечуй-Левицький);

Ви, співці славутні наші, .. Ви нам честь відрятували (Леся Українка);

– А як то вже одрятували її, я й питаю: “На кого ж ти, доню, хотіла мене покинути при старості моїй?” (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрятувати — відрятува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відрятувати — -ую, -уєш, док., перех., відрятовувати, -ую, -уєш, недок., розм. Те саме, що врятувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відрятувати — РЯТУВА́ТИ (діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого-, чого-небудь), ВИРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВБЕРІГА́ТИ (УБЕРІГА́ТИ), УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ЗАРЯТО́ВУВАТИ розм., СПАСА́ТИ розм., ОБРЯТО́ВУВАТИ заст. Словник синонімів української мови
  4. відрятувати — ВІДРЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Те саме, що врятува́ти. — Ніхто мене не одрятув.., — говорила Мокрієвська (Н.-Лев., IV, 1956, 323); Ви, співці славутні наші,.. Ви нам честь відрятували (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. відрятувати — Відрятовувати, -вую, -єш сов. в. відрятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Спасать, спасти отъ чего. Одрятуй нас од видимої смерти. Чуб. II. 48. Словник української мови Грінченка