відрібок
ВІДРІ́БОК, бку, ч., діал.
Те саме, що відробі́ток.
– Воли узяв на відрібок? – спитав у брата Тарас. – Та вже ж не даром... (Василь Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відрібок — відрі́бок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови