відріг
ВІДРІ́Г, ро́га, ч.
Те саме, що відно́га.
“Я не піду із тим, хто не по серцю”, – Сказала Леся й кинулась з відрога (П. Воронько);
А вже і скелі – серце завмира. Це від Карпат відроги кристалічні тут підійшли напитись до Дніпра (Л. Костенко);
На території України Карпатські гори мають у середньому висоту 600–1500 м і тягнуться паралельними хребтами з відрогами (з наук. літ.);
Між відрогами його [пня] .. схилили вниз голівки [головки] щойно розквітлі підсніжники (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відріг — відрі́г іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- відріг — -рога, ч., рідко. Те саме, що віднога. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відріг — Вибалок, приярок, віднога, відножина Словник чужослів Павло Штепа
- відріг — ВІДНО́ГА (відгалуження гори), ВІДРІ́Г, ВІДРО́ГА. Дорога веде вже через останні відноги гір (І. Франко); З високого берега було видно сині відроги гір (В. Собко); Половину місця, під котрим біжать у глибину кварцові жили, прикриває відрога гори (Ю. Мушкетик). Словник синонімів української мови
- відріг — ВІДРІ́Г, ро́га, ч., рідко. Те саме, що відно́га. На території УРСР Карпатські гори мають у середньому висоту 600-1500 м і тягнуться паралельними хребтами з відрогами (Колг. енц., 1, 1956, 540); Між відрогами його [пня].. Словник української мови в 11 томах