відрізальник

ВІДРІЗА́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який, ріжучи, відокремлює певні частини від чогось цілого.

Серед робітників, що обслуговують печі для випалу скла та кераміки, є і відрізальники стрічки скла (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me