відріз

ВІДРІ́З, ч.

1. род. у. Дія за знач. відріза́ти 1–3.

Водій Пюпа пояснив комісару по карті, в якій точно місцевості трапився одріз танкової частини (Ю. Яновський).

2. род. а. Шматок тканини, відрізаний для шиття чого-небудь.

Соломія .. одімкнула скриню й витягла з неї .. папірця, що лежав на самому споді, під горою білизни, одежі й відрізів на костюми (В. Кучер);

Я привіз на радість їй сукна відріз Та нову чумарочку (С. Олійник);

– Ось, Юро, вам з мамою подарунки. Тобі – костюм, а мамі – відріз на плаття та духи (В. Малик).

3. род. а. Гвинтівка з відрізаною частиною дула; обріз, утинок.

Удосвіта хтось тихесенько підійшов до вікна, біля якого сидів дячок, і постукав. Нечипір від несподіванки аж відкинувся. Підхопився і Кажан, одріз узяв. Але за вікном було тихо (М. Хвильовий);

[Сироватка:] З рушниці тільки горобців добре бити. Одріз – той не зрадить... (І. Микитенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відріз — відрі́з 1 іменник чоловічого роду відрізання відрі́з 2 іменник чоловічого роду шматок тканини; обрізана гвинтівка Орфографічний словник української мови
  2. відріз — ч. 1》 род. -у. Дія за знач. відрізати 1-3). Голову (руку) давати на відріз — уживається для запевнення когось у правдивості, правильності сказаного. 2》 род. -а.Кілька метрів тканини на костюм, плаття тощо. 3》 род. -а. Гвинтівка з відрізаною частиною дула; обріз, утинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відріз — хохл. (отрез) витий утин, утинок, втинок, див. відрізок Словник чужослів Павло Штепа
  4. відріз — див. частина Словник синонімів Вусика
  5. відріз — ВІДРІ́З (кілька метрів тканини), ШМАТО́К, ШМАТ, КУСО́К розм.; СУВІ́Й (який зберігають згорнутим у трубку); КУПО́Н (з наміченими лініями для розкрою). Витяг кілька пар.. Словник синонімів української мови
  6. відріз — ВІДРІ́З, ч. 1. род. у. Дія за знач. відрі́зати 1-3. Водій Пюпа пояснив комісару по карті, в якій точно місцевості трапився одріз танкової частини (Ю. Янов., І, 1954, 52). Словник української мови в 11 томах
  7. відріз — Відріз, -зу м. Мѣра земли: участокъ въ три десятины. Миргор. у. Вас. 197. Словник української мови Грінченка