відріз

хохл. (отрез) витий

утин, утинок, втинок, див. відрізок

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відріз — ВІДРІ́З, ч. 1. род. у. Дія за знач. відрі́зати 1-3. Водій Пюпа пояснив комісару по карті, в якій точно місцевості трапився одріз танкової частини (Ю. Янов., І, 1954, 52). Словник української мови в 11 томах
  2. відріз — відрі́з 1 іменник чоловічого роду відрізання відрі́з 2 іменник чоловічого роду шматок тканини; обрізана гвинтівка Орфографічний словник української мови
  3. відріз — див. частина Словник синонімів Вусика
  4. відріз — ВІДРІ́З (кілька метрів тканини), ШМАТО́К, ШМАТ, КУСО́К розм.; СУВІ́Й (який зберігають згорнутим у трубку); КУПО́Н (з наміченими лініями для розкрою). Витяг кілька пар.. Словник синонімів української мови
  5. відріз — ВІДРІ́З, ч. 1. род. у. Дія за знач. відріза́ти 1–3. Водій Пюпа пояснив комісару по карті, в якій точно місцевості трапився одріз танкової частини (Ю. Яновський). 2. род. а. Шматок тканини, відрізаний для шиття чого-небудь. Соломія .. Словник української мови у 20 томах
  6. відріз — ч. 1》 род. -у. Дія за знач. відрізати 1-3). Голову (руку) давати на відріз — уживається для запевнення когось у правдивості, правильності сказаного. 2》 род. -а.Кілька метрів тканини на костюм, плаття тощо. 3》 род. -а. Гвинтівка з відрізаною частиною дула; обріз, утинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. відріз — Відріз, -зу м. Мѣра земли: участокъ въ три десятины. Миргор. у. Вас. 197. Словник української мови Грінченка