відріддя

Значення в інших словниках

1. відріддя — відрі́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. відріддя — -я, с. 1》 с. г.Різновидність якої-небудь породи тварин. 2》 перен., зневажл. Лихе потомство, діти поганих батьків. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відріддя — ВІДРІ́ДДЯ, я, с., рідко. Те саме, що порі́ддя. Завезене переселенцями поголів'я, переважно гронінгенське відріддя голландської породи, схрещувалося з місцевою поліською худобою (з навч. літ.); Богатир спалив хату відьми, знищив її кляте відріддя і врятував дівчинку (з переказу). Словник української мови у 20 томах
4. відріддя — ВІДРІ́ДДЯ, я, с. 1. с. г. Різновидність якої-небудь породи тварин. Важливо вивчити ті відріддя породи, які виділилися за їх продуктивністю (Соц. твар., 1, 1956, 29). 2. перен., зневажл. Лихе потомство, діти поганих батьків. Усі палії війни — це одріддя сатани (Укр.. присл.., 1955, 431). Словник української мови в 11 томах