відріддя

відрі́ддя

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відріддя — -я, с. 1》 с. г.Різновидність якої-небудь породи тварин. 2》 перен., зневажл. Лихе потомство, діти поганих батьків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відріддя — ВІДРІ́ДДЯ, я, с., рідко. Те саме, що порі́ддя. Завезене переселенцями поголів'я, переважно гронінгенське відріддя голландської породи, схрещувалося з місцевою поліською худобою (з навч. літ.); Богатир спалив хату відьми, знищив її кляте відріддя і врятував дівчинку (з переказу). Словник української мови у 20 томах
  3. відріддя — хохл. (отродье) виродок виродок, кодло Словник чужослів Павло Штепа
  4. відріддя — ВІДРІ́ДДЯ, я, с. 1. с. г. Різновидність якої-небудь породи тварин. Важливо вивчити ті відріддя породи, які виділилися за їх продуктивністю (Соц. твар., 1, 1956, 29). 2. перен., зневажл. Лихе потомство, діти поганих батьків. Усі палії війни — це одріддя сатани (Укр.. присл.., 1955, 431). Словник української мови в 11 томах