відріддя
відрі́ддя
-я, с.
1》 с. г.Різновидність якої-небудь породи тварин.
2》 перен., зневажл. Лихе потомство, діти поганих батьків.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відріддя — відрі́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відріддя — хохл. (отродье) виродок виродок, кодло Словник чужослів Павло Штепа
- відріддя — ВІДРІ́ДДЯ, я, с., рідко. Те саме, що порі́ддя. Завезене переселенцями поголів'я, переважно гронінгенське відріддя голландської породи, схрещувалося з місцевою поліською худобою (з навч. літ.); Богатир спалив хату відьми, знищив її кляте відріддя і врятував дівчинку (з переказу). Словник української мови у 20 томах
- відріддя — ВІДРІ́ДДЯ, я, с. 1. с. г. Різновидність якої-небудь породи тварин. Важливо вивчити ті відріддя породи, які виділилися за їх продуктивністю (Соц. твар., 1, 1956, 29). 2. перен., зневажл. Лихе потомство, діти поганих батьків. Усі палії війни — це одріддя сатани (Укр.. присл.., 1955, 431). Словник української мови в 11 томах