відріддя
ВІДРІ́ДДЯ, я, с.
1. с. г. Різновидність якої-небудь породи тварин.
Важливо вивчити ті відріддя породи, які виділилися за їх продуктивністю (Соц. твар., 1, 1956, 29).
2. перен., зневажл. Лихе потомство, діти поганих батьків.
Усі палії війни — це одріддя сатани (Укр.. присл.., 1955, 431).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відріддя — відрі́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відріддя — -я, с. 1》 с. г.Різновидність якої-небудь породи тварин. 2》 перен., зневажл. Лихе потомство, діти поганих батьків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відріддя — хохл. (отродье) виродок виродок, кодло Словник чужослів Павло Штепа
- відріддя — ВІДРІ́ДДЯ, я, с., рідко. Те саме, що порі́ддя. Завезене переселенцями поголів'я, переважно гронінгенське відріддя голландської породи, схрещувалося з місцевою поліською худобою (з навч. літ.); Богатир спалив хату відьми, знищив її кляте відріддя і врятував дівчинку (з переказу). Словник української мови у 20 томах