відрізаний

Витнутий, витятий, відтятий, обтятий, перетятий, розтятий, стятий, утятий, втятий, викраяний, накраяний, обкраяний, покраяний, розкраяний, скраяний, украяний, відшматований, ошматований, пошматований, розшматований, вибатований, відбатований, збатований, набатований, побатований, розбатований, відокремлений, зокремлений

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрізаний — відрі́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відрізаний — відрі́зана ски́ба (ски́бка) (від хлі́ба). 1. Людина, яка відділилася від родини, стала жити самостійно (перев. про дочку, що вийшла заміж). — Одрізана скиба од хліба (вийшла заміж) (М. Номис); — Буде побиватися стара, та що?.. Фразеологічний словник української мови
  3. відрізаний — ВІДРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. нас. мин. ч. до відрі́зати 1-3. [Печариця:] Я вже тепер — одрізана скиба од хліба (Мирний, V, 1955, 172); Наче мені всюди путь одрізана (Барв., Опов.., 1902. 179); [Спартак:] Та ти казав. Що зник Тугай, відрізаний вогнем (Дмит. Словник української мови в 11 томах
  4. відрізаний — ВІДРІ́ЗАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до відрі́зати 1, 2. Тим часом Наха й Ойда витягли з кутка дитячий стіл – одрізаний шматок лави – і поставили по обидва боки його дві низенькі лавочки (В. Словник української мови у 20 томах
  5. відрізаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відрізати 1-3). || відрізано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. відрізаний — Відрі́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)