відрізаний

відрі́зана ски́ба (ски́бка) (від хлі́ба). 1. Людина, яка відділилася від родини, стала жити самостійно (перев. про дочку, що вийшла заміж). — Одрізана скиба од хліба (вийшла заміж) (М. Номис); — Буде побиватися стара, та що?.. Я тепер одрізана скиба од хліба! А в село я не піду (Панас Мирний); (Хивря:) У мене вже ні за ким більше рушникувати. .. Векла вже відрізана скибка від хліба (Укр. поети-романтики..); В той же час відчула (Харитина), що син уже — відрізана скибка (П. Рєзніков). одрі́заний шмато́к хлі́ба. Заміжня дочка для батька — одрізаний шматок хліба, а вона чіпляється, як смола чобота! Є чоловік,— чого ж ще? (Грицько Григоренко). 2. Людина, яка втратила зв’язок із своїм середовищем, з колективом, змінила рід діяльності. Він пішов з відділу на іншу роботу і тепер для нас — відрізана скиба (З журналу); — Панас же почуває себе одрізаною скибою чи відламаною гілкою… Звісно, і в Гадячі не з медом працювалося, а все ж при домівці певніше (М. Медуниця).

відрі́зані шляхи́ кому. Хто-небудь позбавлений можливості діяти, домагатися чогось. (Зізі:) Я не думаю ні захищатись, ні замовчувати про ті мої вчинки, котрі вам відомі. (Харько:) Ага, через те, що вже добре бачите, що вам всі шляхи одрізані і що на цей раз вам не можна вишукать ніяких захистів, котрі я всі одкину одним рухом? (М. Кропивницький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрізаний — відрі́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відрізаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відрізати 1-3). || відрізано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відрізаний — Витнутий, витятий, відтятий, обтятий, перетятий, розтятий, стятий, утятий, втятий, викраяний, накраяний, обкраяний, покраяний, розкраяний, скраяний, украяний, відшматований, ошматований, пошматований, розшматований, вибатований, відбатований... Словник чужослів Павло Штепа
  4. відрізаний — ВІДРІ́ЗАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до відрі́зати 1, 2. Тим часом Наха й Ойда витягли з кутка дитячий стіл – одрізаний шматок лави – і поставили по обидва боки його дві низенькі лавочки (В. Словник української мови у 20 томах
  5. відрізаний — Відрі́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відрізаний — ВІДРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. нас. мин. ч. до відрі́зати 1-3. [Печариця:] Я вже тепер — одрізана скиба од хліба (Мирний, V, 1955, 172); Наче мені всюди путь одрізана (Барв., Опов.., 1902. 179); [Спартак:] Та ти казав. Що зник Тугай, відрізаний вогнем (Дмит. Словник української мови в 11 томах