1. Словник української мови у 20 томах

відрізан

ВІДРІЗА́Н, а, ч., розм.

Те саме, що відрі́з 3.

Всі пестили свою зброю: одрізана, карабіна чи гостру косу (Ю. Яновський);

Донський куркуль стріляв із одрізана вслід (М. Бажан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрізан — відріза́н іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відрізан — ОБРІ́З (гвинтівка з укороченим стволом і прикладом), ВІДРІ́З, ВІДРІЗА́Н (ОДРІЗА́Н) розм., КУЦА́К розм., ОБРІЗА́Н розм. рідше, УТИ́НОК (ВТИ́НОК) діал. По селах і хуторах темними осінніми ночами лунали постріли з обрізів (В. Словник синонімів української мови
  3. відрізан — ВІДРІЗА́Н, а, ч., розм. Те саме, що відрі́з 3. Донський куркуль стріляв із одрізана вслід (Бажан, Роки, 1957, 348). Словник української мови в 11 томах