1. Словник синонімів української мови

відрізан

ОБРІ́З (гвинтівка з укороченим стволом і прикладом), ВІДРІ́З, ВІДРІЗА́Н (ОДРІЗА́Н) розм., КУЦА́К розм., ОБРІЗА́Н розм. рідше, УТИ́НОК (ВТИ́НОК) діал. По селах і хуторах темними осінніми ночами лунали постріли з обрізів (В. Гжицький); (Сироватка:) З рушниці тільки горобців добре бити. Відріз — той не зрадить... (І. Микитенко); Панський куркуль стріляв із одрізана вслід (М. Бажан); А нещодавно шумів ліс шумом зловісним, лякав куцаками, нагаями та бомбами бандитськими... (Остап Вишня); Знайшов під лавою пляшку гасу, ганчірку і, наквацювавши її, заходився біля обрізана (Г. Епік); Свій утинок він уже встиг віддати Степанові Кушніру (М. Стельмах). — Пор. рушни́ця.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрізан — відріза́н іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відрізан — ВІДРІЗА́Н, а, ч., розм. Те саме, що відрі́з 3. Всі пестили свою зброю: одрізана, карабіна чи гостру косу (Ю. Яновський); Донський куркуль стріляв із одрізана вслід (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  3. відрізан — ВІДРІЗА́Н, а, ч., розм. Те саме, що відрі́з 3. Донський куркуль стріляв із одрізана вслід (Бажан, Роки, 1957, 348). Словник української мови в 11 томах