відсвіжуватися

ВІДСВІ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДСВІЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, док.

1. Ставати свіжим під дією чого-небудь.

Неначе чув і бачив, як земля .. розкошувала, як її соки відсвіжувались (О. Кобилянська);

Від того дощику, що перепав, відсвіжилося повітря, легше грудям дихалося (Б. Лепкий).

2. Відновлювати свої сили, ставати бадьорішим.

Федоренко вийшов з тісної землянки трохи відсвіжитися (Я. Качура);

Ігор Остапчук .. крізь дірку, прорізану в дротяній загорожі Дмитриковими хлопцями, ходив відсвіжитися до Ізару (Е. Андієвська).

3. перен. Поновлюватися, відтворюватися в пам'яті.

Він оповідав, а вона перебивала йому питаннями, двома-трьома нараз. Спогади з рідних сторін відсвіжилися в ній так сильно, що вона мов бачила все перед собою (О. Кобилянська).