відслужений

ВІДСЛУ́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до відслужи́ти 1, 3–5.

У разі розірвання контракту відслужений військовослужбовцем рік зарахують за півроку (з газ.);

Цар відразу поїхав до лікарні Маковського, де була відслужена панахида (з наук. літ.);

// відслу́жено, безос. пред.

З цього приводу [зрівняння в правах дисидентів із католиками] було відслужено урочистий подячний молебень, на радісний дзвін якого відгукнулися й церкви навколишніх сіл (М. Старицький).

2. у знач. прикм., рідко. Який багато прослужив у певній галузі; заслужений.

Тож струни наладнав, хоча й не без зусиль, Митець відслужений (М. Рильський).