відсторона

ВІДСТОРО́НА, и, ж.:

○ (1) На відсторо́ні, у знач. присл. – окремо, збоку; осторонь.

Коли це позаторік, якось улітку ввечері, під'їхав до хати Панаса Кикотя віз. Отого Панаса, що його хата край нашого села на відстороні стоїть (Б. Антоненко-Давидович);

Подовгу стояв [Іван] біля сліпих лірників, що сиділи подалі від гамору, на відстороні (Б. Левін).