1. Словник української мови у 20 томах

відстригати

ВІДСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш, док., що.

Відтинати ножицями (перев. про волосся, нігті і т. ін.).

Тваринці слід раз на три роки відстригати копита, аби поросятко не псувало підлогу в оселі (з газ.);

Коли кінь востаннє хрипко зітхнув, козак похилив свою скуйовджену голову: – Прощай, мій коню, єдиний мій друже на цьому смертельному полі. Відстриг на пам'ять жмуток чорної гриви і заховав за пазуху (І. Пільгук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстригати — відстрига́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відстригати — -аю, -аєш, недок., відстригти, -ижу, -ижеш, док., перех. Відтинати ножицями (звичайно про волосся). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстригати — ВІДСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДСТРИ́ГТИ, ижу́, иже́ш, док., перех. Відтинати ножицями (звичайно про волосся). Словник української мови в 11 томах