відстрілювання

ВІДСТРІ́ЛЮВАННЯ¹, я, с.

Дія за знач. відстрі́лювати¹.

Відстрілювання першого ступеня ракети.

ВІДСТРІ́ЛЮВАННЯ², я, с.

Дія за знач. відстрі́лювати² 1, 3 і відстрі́люватися 1.

Уряд Південно-Африканської Республіки вирішив відновити відстрілювання слонів для контролю за зростанням популяції (з газ.);

Терорист після більше восьми годин відстрілювання від поліції був убитий в результаті штурму будинку (з газ.);

При застосуванні сльозогінних речовин забороняється прицільна стрільба по правопорушниках, розкидання і відстрілювання гранат у натовп (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстрілювання — відстрі́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відстрілювання — -я, с. Дія за знач. відстрілювати II 1) й відстрілюватися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстрілювання — ВІДСТРІ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відстрі́лювати² 1 й відстрі́люватися 1. Словник української мови в 11 томах