відстрілюватися

ВІДСТРІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДСТРІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док.

1. Захищаючись, стріляти у відповідь.

Подорожник Еріх Лясота, що їхав до козаків 1594 р., .. бачив маленькі домки [будиночки] з стрільницями: туди тікають селяне [селяни], як їх несподівано запопаде орда, і відстрілюються з тих стрільниць (М. Грушевський);

Мручко .. з невеличким відділом остався. Відстрілювався, поки тамті не відбігли далеко (Б. Лепкий);

Хлопці, відстрілюючись, один по одному вповзли в ліс (М. Шеремет);

Разів п'ять на нас наштовхувались [фашисти], але кожного разу нам удавалось відстрілятись і відступити (Ю. Збанацький);

* Образно. Комірниця глянула в зошит: – Ви вже набрали на цілу бригаду! – А в мене і є ціла бригада! – відстрілювалася стара. – Ба, які жовторотики! Спробуй їх нагодуй! (М. Циба).

2. тільки док. Провести навчальні стрільби.

Дивізіон успішно відстрілявся на полігоні (Л. Смілянський).

3. тільки док. Закінчити, перестати стріляти.

В приміщенні було повно білого гусячого пуху. – З усього готелю постягували [німецькі мінометники] пуховики, – зауважив Роман. – І на себе, і під себе. Відстріляється, і в пір'я – грітися (О. Гончар).

4. тільки недок. Пас. до відстрі́лювати² 3.

Патрони з гумовою кулею ударної непроникливої дії відстрілюються за допомогою спеціального карабіна (з газ.).