1. Словник української мови у 20 томах

відсунення

ВІДСУ́НЕННЯ, я, с.

Дія за знач. відсу́нути і відсу́нутися 1–3.

Більшовики трактували робітничий контроль як перехідний етап до націоналізації підприємств, а насправді до одержавлення і відсунення безпосередніх виробників матеріальних благ від власності на засоби виробництва (з наук. літ.);

Обставина, на яку треба звернути увагу, – це нерівномірність відсунення Місяця від Землі. З найбільшими швидкостями (близько 10–12 км/рік) Місяць відсувався від Землі на самому початку свого еволюційного шляху (з наук. літ.);

Не жура за чистоту звичаїв князя, але обурення за відсунення від влади поставило тепер бояр проти Володимира, як колись проти його батька Ярослава (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсунення — відсу́нення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відсунення — -я, с. Дія за знач. відсунути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсунення — ВІДСУ́НЕННЯ, я, с. Дія за знач. відсу́нути й відсу́нутися 1-3. Словник української мови в 11 томах