відсівати

ВІДСІВА́ТИ, а́ю, а́єш, ВІДСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док.

1. що. Просіваючи, відокремлювати що-небудь від чогось.

Утворений при товченні вугілля пил відсіюють і відповідно до його об'єму визначають міцність вугілля (з наук. літ.);

* Образно. Стопчу доріг колючі терни, Відсію заздрості кукіль (А. Малишко).

2. тільки док., що. Закінчити сіяти що-небудь, завершити сівбу.

До кінця місяця ми вже все відсіяли (із журн.);

В області вже відсіяли 75 тис. га ранніх ярих зернових (з газ.).

3. кого, що, перен. Шляхом відбору усувати, вилучати когось, щось із складу кого-, чого-небудь.

Артистові потрібна глибока мудрість для того, щоб без помилок відсіювати від потрібного матеріалу все зайве (з мемуарної літ.);

Із того величезного масиву інформації, з яким неминуче стикалися в інститутах, Келдиш швидко відсівав усе несуттєве, але досить зацікавлено входив у найдрібніші деталі дійсно нових досліджень (з публіц. літ.);

– Як вибираєте героїв для телепередачі та як збираєте на них досьє? – Ми складаємо список людей, яких хотіли б бачити. До того ж ще й пропонують когось. Відсіваємо самі, а частина людей відмовляється (з газ.);

Вислухавши довгу сповідь, відсіявши зайве, нотує [Зоя] в журналі: у Паливоди аварія (О. Гончар).

◇ (1) Відсіва́ти (відсі́ювати, відділя́ти) / відсі́яти (відділи́ти) зерно́ від поло́ви – відокремлювати головне від другорядного.

Саме в сфері культури В. Стус справді був людиною всесвіту, яка вміє відділяти зерно від полови незалежно від національності чи поглядів автора (з мемуарної літ.);

Коли відсіяти зерно від суб'єктивної полови, то часом може вималюватися зовсім інший портрет (І. Білик).