відсіватися

ВІДСІВА́ТИСЯ, а́ється, ВІДСІ́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДСІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док.

1. тільки 3 ос. Відокремлюватися від чого-небудь унаслідок просівання.

Дрібне вугілля або антрацит відсіваються від рядового вугілля для використання в незбагаченому вигляді (з наук.-попул. літ.).

2. тільки док. Закінчити сівбу.

Живуть усю весну .. на полі, поки одсіються (Сл. Гр.);

Сонце підіймалося все вище і вище, гріло щедріше й щедріше, – по селах давно відсіялися (А. Дімаров).

3. тільки 3 ос., перен. Вибувати зі складу кого-, чого-небудь.

[Олена:] Важко нам буде, Тереш. Народу різного – тисяча чоловік на нашому курсі, і що за народ. [Терень:] Одсіються потроху, зразу не можна (І. Микитенко);

Спершу записалася [в драмгурток] майже вся школа. Добре, що потім, як це завжди буває, дев'яносто процентів відсіялося (В. Нестайко);

// Відділятися, відокремлюватися від маси чого-небудь.

Відсіялося з них [спогадів] все другорядне, нещире, випадкове і дрібне (І. Муратов);

Колись усе вдіяне таки зважиться й переміряється: дрібне відсіється, а на вагах опиниться важке (Валерій Шевчук).

4. тільки недок., перен. Пас. до відсіва́ти 3.

Існують обмеження (за станом здоров'я, судимістю, вживанням наркотиків тощо), через які щорічно відсівається частина призовників (із журн.);

Досить поставити на кафедральний комп'ютер кілька спеціальних програм і попросити студентів здавати свої роботи на дискеті – і мінімум 90 % випадків плагіату легко відсіватимуться (з Інтернету).