відсіватися
ВІДСІВА́ТИСЯ, а́ється і ВІДСІ́ЮВАТИСЯ, юється; недок., ВІДСІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док.
1. тільки 3 ос. Відокремлюватися від чого-небудь унаслідок просівання.
2. тільки 3 ос., перен. Виходити зі складу кого-, чого-небудь.
[Олена:] Важко нам буде, Тереш. Комуністів у нас ой як мало, а народу різного — тисяча чоловік на нашому курсі, і що за народ. [Терень:] Одсіються потроху, зразу не можна (Мик., 1, 1957, 127);
// Випадати зі складу чого-небудь.
Відсіялося з них [спогадів] все другорядне, нещире, випадкове і дрібне (Мур., Осінні сурми, 1964, 62).
3. тільки док. Закінчити сівбу.
Живуть усю весну.. на полі, поки одсіються (Сл. Гр.);
Сонце підіймалося все вище і вище, гріло щедріше й щедріше, — по селах давно відсіялися (Дім., Ідол, 1961, 255).
4. тільки недок. Пас. до відсіва́ти.
Значення в інших словниках
- відсіватися — відсіва́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відсіватися — -ається і відсіюватися, -юється, недок., відсіятися, -іюся, -ієшся, док. 1》 тільки 3 ос. Відокремлюватися від чого-небудь унаслідок просівання. 2》 тільки 3 ос., перен. Виходити зі складу кого-, чого-небудь. || Випадати зі складу чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відсіватися — ВІДСІВА́ТИСЯ, а́ється, ВІДСІ́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДСІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. тільки 3 ос. Відокремлюватися від чого-небудь унаслідок просівання. Словник української мови у 20 томах