відсічний

ВІДСІ́ЧНИ́Й, і́чна́, і́чне́.

Признач. для відсікання.

Відсічний швидкодіючий клапан на газопроводі вводиться в дію після досягнення сталої роботи пальників (з наук.-техн. літ.);

Відсічні контури здійснюють кадрування частини ілюстрації таким чином, що лише її частину видно через фігуру або фігури, які ви створюєте (з навч. літ.);

Важливим у конструюванні вузла є встановлення діаметра кола, яке описує пружок відсічного ножа (з навч. літ.);

Відсічний золотник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсічний — відсі́чни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відсічний — -а, -е. Стос. до відсікання. Великий тлумачний словник сучасної мови