відсічка

ВІДСІ́ЧКА, и, ж., техн.

1. Припинення дії певного процесу.

Модель враховує відсічку колекторного струму та струмів нелінійності (з наук. літ.);

Відсічка пари здійснюється закриттям впускного отвору за допомогою золотника, клапана або крана (з наук.-техн. літ.).

2. Пристрій, признач. для миттєвого припинення процесу.

Автоматичні вимикачі, що мають тільки відсічку (розчіплювач миттєвої дії) в мережах, які повинні бути захищені від перевантажень, застосовувати не дозволяється (з наук.-техн. літ.).