1. Словник української мови у 20 томах

відсічення

ВІДСІ́ЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. відсі́кти 1–4.

Згідно з “Правдою Ярослава” образа гідності людини каралася досить жорстоко, скажімо, за висмикування частини вусів або бороди треба було сплачувати штраф учетверо більший, ніж за відсічення пальця (з наук. літ.);

Блок має пристрій відсічення стисненого повітря при вимиканні (з навч. літ.);

// мед. Хірургічне видалення кінцівки, її частини, якого-небудь органа або тканини.

Вторинна хірургічна обробка передбачає радикальне відсічення та видалення гнійно-некротичних вогнищ у рані (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсічення — відсі́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відсічення — -я, с. Дія за знач. відсікати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсічення — ВІДСІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відсіка́ти 1, 2. Словник української мови в 11 томах