відсічення

ВІДСІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відсіка́ти 1, 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсічення — відсі́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відсічення — -я, с. Дія за знач. відсікати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсічення — ВІДСІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відсі́кти 1–4. Згідно з “Правдою Ярослава” образа гідності людини каралася досить жорстоко, скажімо, за висмикування частини вусів або бороди треба було сплачувати штраф учетверо більший, ніж за відсічення пальця (з наук. Словник української мови у 20 томах