відталина

ВІДТА́ЛИНА, и, ж.

Частина землі, з якої зійшов сніг; таловина.

Яка вона приємна, ця весняна прохолода! Пити б її, настояну на південних вітрах, на весняних відталинах, на сумному журавлиному курликанні, пити до сп'яніння... (М. Олійник);

Морські й озерні льоди влітку тануть. У вічній мерзлоті з'являються відталини, в яких утворюється запас ґрунтових вод (з наук.-попул. літ.).