1. Словник української мови у 20 томах

відталь

ВІДТА́ЛЬ, і, ж., діал.

1. Відталина.

Ноги не слухались. Та в усьому Петро винив не себе, а відталь під ногами, що покрилась на ніч слизькою кіркою (із журн.).

2. Відлига.

По надвір'ю, в усі піддашки, В лиштви, ринви, в граніт і сталь Забиває перлові цвяшки Голубиним крилом відталь (І. Вирган).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відталь — Ві́дталь: — відлига [54] Словник з творів Івана Франка
  2. відталь — відта́ль іменник жіночого роду відлига діал. Орфографічний словник української мови
  3. відталь — -і, ж., діал. Відлига. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відталь — див. відлига Словник синонімів Вусика
  5. відталь — ВІДТА́ЛЬ, і, ж., діал. Відлига. По надвір’ю, в усі піддашки, В лиштви, ринви, в граніт і сталь Забиває перлові цвяшки Голубиним крилом відталь (Вирган, Квіт. береги, 1950, 76). Словник української мови в 11 томах
  6. відталь — Відталь, -лі ж. Время, когда снѣгъ весною таетъ. Словник української мови Грінченка