відтискувати

ВІДТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, ВІДТИСКА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВІДТИ́СНУТИ, ну, неш, док., кого, що.

1. Натискаючи, віддаляти, відсувати когось від кого-, чого-небудь.

Пручались цікаві, щоб ближче, – їх знов одтискали далі (Марко Вовчок);

Команда стражників, наступаючи від причалених плотів, з хрипом лізла на людей, відтискуючи їх від берега (О. Гончар);

Побачивши драбантів, міська сторожа відтиснула юрбу (З. Тулуб);

Незнайома намагалася відтиснути тітку Клавду від дверей (Ірина Вільде);

// Змушувати когось відходити, відступати з певного місця.

Німецькі феодали відбирали в слов'ян кращі землі і відтискували їх на погані (з навч. літ.);

Рота легко відтиснула передові частини противника (Я. Качура);

// перен. Відсувати на другий план.

Колись поетові [М. Рильському] дорікали, що в нього естетська споглядальність, класично-парнасівське зображення навколишнього світу відтиснули .. передові ідеї сучасності. Це не так (А. Малишко).

2. Натискаючи чимось, залишати відбиток, слід на чому-небудь.

Відтиснути пальці на папері.

3. полігр. Переносити знаки на папір; відбивати.

Роман складав з окремих літер рядки, а ми старанно відтискували ті рядки на аркушиках з зошитів – друкували прокламації (В. Минко);

– Треба гранки відтиснути, а немає чим (А. Шиян).

4. техн. Ослабляти, відпускати затискач.

Відтискати кріплення деталі.

5. Те саме, що віджима́ти 2.

Чим менший коефіцієнт мінімальної залишкової вологості, тим ефективніше буде відтискати ваша пральна машина (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтискувати — відти́скувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відтискувати — -ую, -уєш і відтискати, -аю, -аєш, недок., відтиснути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Натискаючи, віддаляти, відсувати когось від кого-, чого-небудь. || Змушувати когось відходити, відступати з певного місця. || перен. Відсувати на другий план. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтискувати — ВІДТИ́СНУТИ (натискаючи, силою змусити когось віддалитися, відступити з певного місця), ВІДТІСНИ́ТИ, ВІДТЕ́РТИ розм., ВІДПЕ́РТИ розм. — Недок.: відти́скувати, відтиска́ти, відтісня́ти, відтира́ти, відпира́ти. Словник синонімів української мови
  4. відтискувати — ВІДТИ́СКУВАТИ, ую, уєш і ВІДТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДТИ́СНУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Натискаючи, віддаляти, відсувати когось від кого-, чого-небудь. Словник української мови в 11 томах