відторгнений

ВІДТО́РГНЕНИЙ, ВІДТО́РГНУТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відто́ргнути.

А ти – відтята, стята, нежива, відторгнута, чужа, сумна, ворожа (В. Стус);

А ось .. увесь правий наберег [берег], відторгнутий у дні Петра-царя, втоптаний шляхтою, як потала споконвічної боротьби козаків (Г. Колісник);

Від України були відторгнені території, у яких українці становили більшість (з публіц. літ.);

У чому секрет “американського дива”? У тому, що гурт відторгнених людей, які просто хотіли працювати заради свого блага, зібрався разом і почав будувати світ, про який за океаном тільки мріяли (з публіц. літ.);

Ініціатори нового політичного альянсу твердять, що ніхто не буде відкинутий і ніхто не буде відторгнений (з газ.);

// відто́ргнуто, безос. пред.

Понад сімдесят років тому від Чехії було відторгнуто Судетську область на користь нацистської Німеччини (з газ.);

У працях попереднього періоду було дуже спрощено показано духовне самовиявлення народу, відторгнуто культурне життя від релігійного (з наук. літ.).