відторгатися

ВІДТОРГА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДТО́РГНУТИСЯ, не́ться, док.

1. тільки недок. Пас. до відторга́ти 2.

Білки одного сорту винограду “впізнаються” відповідними системами рослин іншого сорту і відторгаються (з наук.-попул. літ.).

2. Відсторонятися, відчужуватися від кого-, чого-небудь.

Я, картаючи себе, дивувався: “Як я міг забути? Як я міг душею відторгнутись бодай на коротку мить?” (Є. Гуцало).