відтрясати

ВІДТРЯСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДТРЯСТИ́, су́, се́ш, док., що, рідко.

Трясінням відокремлювати щось.

* Образно. Одна з найголовніших цілей – поставити Україну на свої ноги, відтрясти полову від здорової пшениці (з публіц. літ.);

// кого. Трясучи приводити до тями.

Дружина зомліла і впала на підлогу. Василь Васильович оббризкав її водою, відтряс, привів до тями і всадовив у крісло (В. Кожелянко);

// безос.

За вікном прочмихав, прогримів потяг. Відтрясло підлогою і стінами (І. Нижник).