1. Словник української мови у 20 томах

відтужити

ВІДТУЖИ́ТИ, ужу́, у́жиш, док.

Закінчити, перестати тужити.

І, мабуть, раніш уже знала за синову долю, та й уже одтужила (А. Головко);

Міг я серце рвати пополам? Легше, кажуть, зразу відтужити – І одному, а не трьом серцям (М. Гірник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтужити — відтужи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відтужити — -ужу, -ужиш, док. Закінчити, перестати тужити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтужити — ВІДТУЖИ́ТИ, ужу́, у́жиш, док. Закінчити, перестати тужити. І, мабуть, раніш уже знала за синову долю, та й уже одтужила (Головко, І, 1957, 370); Міг я серце рвати пополам? Легше, кажуть, зразу відтужити — І одному, а не трьом серцям (Гірник, Сонце… 1958, 223). Словник української мови в 11 томах