1. Словник української мови у 20 томах

відтулений

ВІДТУ́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відтули́ти.

Двері одчинені, вікна – одтулені (С. Васильченко);

Малий, ведмедкувато сутулячись, посунув до хижі, лишаючи Ситника з відтуленим од розгубленого здивування ротом (П. Загребельний);

Дим з печі висів під стелею й не виходив надвір, хоч димова дірка над дверима була відтулена (І. Білик);

Йшов [купець], розмахуючи вільно руками, і посвистував крізь відтулену губу веселу пісеньку (Валерій Шевчук);

// відту́лено, безос. пред.

Клапан було відтулено.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтулений — відту́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відтулений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відтулити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтулений — ВІДТУ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відтули́ти. Двері одчинені, вікна —одтулені (Вас., II, 1959, 292). Словник української мови в 11 томах