відтулений

ВІДТУ́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відтули́ти.

Двері одчинені, вікна – одтулені (С. Васильченко);

Малий, ведмедкувато сутулячись, посунув до хижі, лишаючи Ситника з відтуленим од розгубленого здивування ротом (П. Загребельний);

Дим з печі висів під стелею й не виходив надвір, хоч димова дірка над дверима була відтулена (І. Білик);

Йшов [купець], розмахуючи вільно руками, і посвистував крізь відтулену губу веселу пісеньку (Валерій Шевчук);

// відту́лено, безос. пред.

Клапан було відтулено.