відтулина

ВІДТУ́ЛИНА, и, ж.

Отвір у чому-небудь; діра.

Для експерименту взяли іншу лампу, всю вкриту зовні нікелевою листвицею з конденсованою відтулиною для променів, і стали наводити на книжку (М. Івченко);

У самих же камерах була вічна пітьма, бо за вікна тут правили невеликі заґратовані відтулини без рам і шибок, перед якими височіла подзьобана кайлами стіна гори (Б. Антоненко-Давидович);

Через невелику .. відтулину в печеру входив холодний свіжий ранок (Д. Бедзик);

// Щось трохи відчинене; шпарина.

Було задушливо, й вартові відкинули трохи запону халабуди. В ту відтулину було видно шматок зоряного неба (І. Багряний);

* Образно. Прозирнувши на мить у відтулину Мусіньчиної душі, він негайно пустив туди корінь (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтулина — відту́лина іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відтулина — Отвір, діра, дірка, д. дзюра; (вентиляційна) віддушина, люфт. Словник синонімів Караванського
  3. відтулина — -и, ж., розм. Отвір у чому-небудь; діра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відтулина — див. лаз; отвір Словник синонімів Вусика
  5. відтулина — О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд. Словник синонімів української мови
  6. відтулина — ВІДТУ́ЛИНА, и, ж. розм. Отвір у чому-небудь; діра. Через невелику.. відтулину в печеру входив холодний свіжий ранок (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 236); Як тільки Самійло Яшний промовив "амінь", молодший помічник ткнув чопа у відтулину бочки (Бурл. Словник української мови в 11 томах